Допис за минулий рік, але ж, як то кажуть, "все в силі"...
Про мої погляди щодо другої світової: з позицій раціоналізму й україноцентризму, по-можливості, максимально спрощено для сприйняття, тезами:
1) СРСР (радянська Росія) є окупантом, бо знищив форми української державності в ході воєн 1917-1921.
2) СРСР є співучасником розв'язання другої світової війни, за попередньою змовою з націонал-соціалістичною Німеччиною. На теоретичному рівні це зафіксовано пактом Молотова-Ріббентропа, і закріплено практикою: агресією СРСР проти Польщі, Фінляндії (1939), країн Балтії, Румунії (1940).
3) Напад союзника СРСР, Німеччини 22.06.1941 НЕ робить з СРСР жертву! Це є розборки між двома агресорами. Це жодним чином не знімає з СРСР вину за уже скоєні злочини проти миру!
4) Я вважаю СРСР більшим злом у порівняннні з націонал-соціалістичною Німеччиною. Причому, я так вважаю виходячи як з загальнолюдських позицій, так і з моїх власних позицій як українця. Є народи, щодо яких дане рівняння має інший знак - це євреї і цигани. Але навіть відкинувши україноцентричні інтереси, суто з загальнолюдських позицій СРСР все одно є злом №1 у тій війні. Тобто - хоч з української націоналістичної, хоч з ліберально-раціоналістичної точки зору.
5) Питання колабораціонізму. Колабораціонізм бездержавних народів (як от українців) і колабораціонізм народів державних - як правило, принципово різняться. Більшість українських колабораціоністів з Німеччиною ішли на такий крок з цілком логічно і раціонально виправданих причин - самозбереження, боротьби проти більшого, головнішого, небезпечнішого ворога - Радянського Союзу. Це не можна порівнювати, зі, скажімо, колабораціоністами в окупованій Франції. Натомість колабораціонізм українців з Радянським Союзом був незрівнянно масштабнішим, і, головне, алогічнішим! Співпаця, служба на користь інтересів СРСР засадничо було позбавлена перспектив досягти таким способом державності чи бодай її передумов, як от власних національних збройних частин. Тобто, це був колабораціонізм тупих рабів, які захищали такий свій статус, захищали державу окупанта (війни 1917-1921), державу-грабіжника (колективізація) державу-організатора Голодомору (1932-1933), державу-співучасника розв'язання другої світової війни!
6) Позицію західних держав слід визнати неправильною. Вони мали б або боротися проти обох агресорів (СРСР і Німеччини), або ж намагатися нейтралізувати більшого, підлішого, грубішого, суспільно-небезпечнішого - тобто, радянську Росію. Знищити націонал-соціалістичну Німеччину, яка б була знеможена війною проти більшовизму західним ліберальним демократіям було б куди простіше, ніж знищити комуністични режим і Росію.
7) Українська ідентичність ніяк не стосується мосового колабораціонізму українців в тій війні на боці СРСР. Ці каліцтва і смерті треба розглядати як смерті українців, що з примусу або ж і власної волі вмирали/були поранені в інтересах наших головних і найбільших ворогів без користі для власних інтересів й інтересів нащадків.
8) Більшу частину колаборації українців (некреольського типу) з Німеччиною варто виправдати як логічно обґрунтовану.
9) Безумовно варто акцентувати увагу на тих, хто боровся і проти СРСР, і проти Німеччини. Тобто, УПА.
10) Потрібно засудити все радянське, в тому числі й масовий колабораціонізм українців на боці СРСР. Сучасну ідентичність варто будувати на запереченні історичної відповідальності нинішнього покоління українців за злочини (в тому числі й колабораціонізм) українців-совків. Ми не маємо відповідати і взагалі будь-як себе пов'язувати зі злочинами та дурістю наших предків, точно так само, як нинішнє покоління німців не має нести відповідальності за злочини скоєні націонал-соціалістами.
Прошу солідарних осіб поширити даний текст. Більше логіки - менше маразму - менше Росії.